Святий Миколай (Ніколаус) – це реальна особа, візантійський єпископ, що прославився своєю любов’ю до дітей і допомогою бідним. Проживав він у III-IV сторіччі. Святий Миколай народився близько 270 року в місті Патарі, в Лікії, південно – західній області Малої Азії. Після смерті єпископа міста Міри, головного міста Лікії, (зараз м. Демре в Туреччині) він був обраний єпископом цього міста.
За переказами, Святий Миколай народився в родині багатих греків-християн, котрі довго не мали дітей і в молитвах пообіцяли Богу, що віддадуть своє дитя на служіння йому. Миколай справді став священиком, а згодом – єпископом у сучасній Туреччині. Його ім’я значить «переможець народний», на інших мовах – Ніколас, Ніклас, Клаус, Мікулаш, Міклос, Ніхол, т.д.
Коли його батьки померли, він отримав величезний спадок, але не став жити в розкошах, а відзначився неабиякою щедрістю, допомагаючи бідним. Про його діяння за віки складено чимало легенд.
Як розповідає нам історія про Святого Миколая, він був надзвичайно чесною та доброю людиною. Бачачи складне становище, в якому перебували бідні люди, він усіляко їм допомагав. Щоб не принижувати нужденних милостинею, він підкладав свої подарунки їм під двері та вікна. З часом, люди дізналися про доброту Миколая та почали самі до нього звертатися.
